×

Повідомлення

Simple Image Gallery Notice: Joomla!'s /cache folder is not writable. Please correct this folder's permissions, clear your site's cache and retry.

 2014 20150103 1335524353

Як розвиваються Рудники, що за 2014 рік встигла зробити місцева сільська рада для своєї громади і що планує на найближче майбутнє? Про це розповів сільський голова Степан Дубик. Розпочнемо з довідки. Рудники - одне з найбільших сіл Миколаївського району за площею і чисельністю населення.

Загальна територія населеного пункту займає 3653 гектари, з яких 433 га займають присадибні ділянки (в селі нараховується 865 дворів), 758 га - орна земля, 287 га - пасовища, 425 га - водне плесо, 813 га - землі запасу та 801 га - громадський ліс.

{gallery}img/naselenipunkti/31{/gallery}

Станом на 1 грудня у селі зареєстровано 3142 особи, серед яких 1514 чоловіків та 1628 жінок, 1619 працездатних і 1523 непрацездатні (912 пенсіонерів), 556 зайнятих і 121 безробітний.

На відміну від інших сіл району в Рудниках за останнє десятиліття покращилася демографічна ситуація: народжуваність перевищує смертність, зростає кількість молодих сімей. Ось і цього року уже оформлено 27 шлюбів (загалом проживає 1214 сімей), народилося 33 малюки, 40 рудниківчан померло. Нараховується 256 дітей до 5 років, 426 - до 18 років, 1950 - від 18 до 60 років, 508 людей, яким поза 60 років, і 2, яким поза 90 років.

Є тут школа, Народний Дім, бібліотека, амбулаторія, пошта, відділення «Ощадбанку». Окрім того, в Рудниках працює 21 приватний підприємець. Відкрито 21 крамницю, 4 об’єкти громадського харчування. Також на площі 496,6 га господарює філія «Рибгосп-Рудники», а 573,13 га обробляє фермерське господарство «Максимович» (з-поміж 648 власників земельних паїв укладено 357 договорів оренди). Тож серед усіх працюючих мають роботу безпосередньо у селі - у підприємців, в соціальній та інших сферах, 114 громадяни.

Нестабільна економічна ситуація далася взнаки рибалкам. Хоча Степан Томкович не володіє офіційною інформацією, але каже, що виробництво у господарстві падає, а люди працюють неповний робочий місяць. І навіть не розрахувалися із сільським бюджетом згідно із інвестиційною угодою: із 25 тисяч гривень щорічних інвестицій винні 10 тисяч за минулий рік, вже не кажучи, що й цей рік на завершенні.

Згадуємо і проблему із пасовищами, яку «Громада» неодноразово висвітлювала. Пан війт розповів, що керівник Держземагенства Львівщини Степан Ярмус, до якого зверталася ініціативна група, пообіцяв призупинити надання земель в оренду підприємливому Козаку. Порушену землю ФГ «Максимович» привело до порядку, підсіяли зернові, урожай зібрало, а вже восени селяни знову пасли там худобу. Тепер же урочище «Дуброва» сільрада планує ввести в межі села і використати для соціальних потреб, наприклад - під квартал забудови. Адже більше земель в такому масштабі село не має. Щодо урочища «Гнильці», то на розгляді в адміністративному суді перебуває справа підприємця Р.Ільківа, якому сільрада своїм рішенням надала право користуватися наділом.

Говоримо із паном Дубиком і про сільський бюджет. Цього року він складався із 1229041 грн. доходів, а на 1 грудня мали 893336 грн. видатків. Що ж вдалося зробити за ці кошти?

Розповідає війт, насамперед, про освітлення вулиць. Цього року встигли освітити Рашови і Зелену, а ось Дрогобицькою і Садовою займатимуться уже наступного року.

Також придбали павільйони зупинок громадського транспорту. Стоятимуть вони при в’їзді до села обабіч траси Київ-Чоп по обидві сторони дороги, також два - «біля труби», один - в «Дубині» біля повороту на вулицю Верховина. Ще треба було б і в центрі села, біля «Кузя», такий павільйон встановити, але тут немає вільного місця, а власниця суміжної ділянки не дозволяє вклинюватися із павільйоном на її землю. До речі, похвальною є ініціатива шкільної молоді, яка влітку розмалювала діючу зупинку.

Цього року, каже війт, проведено капітальний ремонт покриття на вулиці Шкільній. А ось на капремонт Зеленої субвенцію з держбюджету у розмірі 150 тисяч гривень освоїти не вдалося через погану фінансову дисципліну.

Подібна ситуація із будовою садочка. 150 тисяч у сільському бюджеті є, а виконавець робіт відмовився працювати через девальвацію гривні. Будували ж котельню і овочесховище. Тепер треба переглядати кошторис, і це займе певний час.

По вулиці Шевченка, неподалік цвинтаря, ще збереглося приміщення старого медпункту. Тепер в ньому зробили ремонт, поміняли вікна. Буде тут кабінет дільничного інспектора. Переселять сюди і пошту, а це дозволить у корпусі школи розширити ДНЗ «Росинку», можливо, навіть створити другу групу.

Поміняли вікна і в Народному Домі. Степан Томкович вважає, що треба було би й дах перекрити. Над цим питанням працюватимуть.

Щодо благоустрою села, то, якщо потрібно щось побілити, прибрати, покосити, місцева влада активно співпрацює із центром зайнятості - від квітня і до жовтня. Цього року поміняли освітлення біля фігури Матері Божої. А ще купили паркові рослини, й місцеві школярі посадили їх біля фігури і пам’ятника Шевченкові.

4 роки вже минуло, як в Рудниках започаткували централізоване вивезення сміття. І коли на початках не всі прихильно ставилися до такого нововведення, бо боялися, що від сміттєвих баків і смердіти буде, і їх вигляд не надто охайний, а вже зараз пан Дубик зауважує, що «виховний процес» таки діє. Тепер сподівається придбати ще 3-4 сміттєві баки, а як будуть кошти, обладнати майданчики під смітники. Хоча біля контейнерів необхідно постійно прибирати. І не так через те, що фірма, яка вивозить сміття, не прибирає його дочиста, але самі люди замість кинути відходи в контейнер, залишають біля нього. А потім своє роблять вітер і собаки. Щодо місцевого недіючого сміттєзвалища, то його закрили. Навести там лад технікою допоміг «Львівтрансгаз».

Ділиться Степан Томкович побажаннями: насамперед, щоби в селі була автозаправна станція. «Львів-Петроль» вже 9 років орендує ділянку, платить 18 тис.грн., а будівництва не веде. А автозаправка таки не завадила б.

Працює місцева влада і над виготовленням головного документа Рудників – генерального плану. Перший етап – геодезичну зйомку, уже зроблено й оплачено. Хотіли б наступного року його завершити.

Ось такі рудницькі справи. Зроблено немало, виходячи з можливостей і грошей. Працювати треба, каже пан голова, а скептиків завжди вистачає. Хоча, яким буде 2015 рік, важко передбачити. Зараз в усіх на слуху реформа місцевого самоврядування і зміни в бюджетному законодавстві. Тож, можливо, пояс доведеться затягнути ще тугіше.

Ірина Леськів.