Про це ми спілкуватимемося із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин, продовжуючи започатковану серію статей у рамках нашої рубрики «Правова допомога».

Пані Маріє, скажіть будь ласка, у якому нормативно-правовому актізазначено, що особа із інвалідністю може працювати?

Почну з Основного Закону України. Так, статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю. Причому, вид праці він обирає добровільно або ж добровільнона неї погоджується.Наголошую, що ця гарантія стосується також й осіб з інвалідністю. Окрім цього, наша держава ратифікувала ряд міжнародних актів, які декларують право осіб з інвалідністю на працю та покликані запобігти дискримінації таких осіб, зокрема, у сфері праці. Серед них: Конвенція про права осіб з інвалідністю, Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів,Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року "Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів", Декларація Генеральної Асамблеї ООН «Про права інвалідів», інші міжнародні акти, у тому числі, й рекомендації Ради Європи. Не можу оминути увагою ще й такі нормативно-правові акти як: Кодекс законів про працю України, Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, Закон України Про охорону праці.

Яким чином забезпечується право особи із інвалідністю на працевлаштування?

Устатті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій або ж до державної служби зайнятості.Наголошую на важливому аспекті: уразі, якщо інвалідність настала на підприємстві, тоді й підбір робочого місця здійснюється, як правило, на цьому ж підприємстві. Разом з тим,беруться до уваги побажання особи з інвалідністю, наявні у неї професійні навички і знання, а також рекомендації медико-соціальної експертизи.Водночас звертаю увагу на тому, щоза особами з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом усього терміну, установленого програмою. При цьому обов’язково дотримуєтьсяважлива умова: у випадку, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року. За таких обставин відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством, установою та організацією чи фізичною особою, яка використовує найману працю, під час роботи в яких настала інвалідність.

Зауважу, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

А як бути особам з інвалідністю, які хочуть працювати вдома?

Особам з інвалідністю, котрі не мають можливості працювати безпосередньо перебуваючи на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні, підбираючи для них надомну роботу.

А чи може застосовуватися для осіб із інвалідністю випробовування при прийнятті на роботу?

Відповідь на це питання заслуговує на особливу увагу. Зазначу, що до Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зверталося чимало клієнтів, яких турбувало це питання. Статтею 26 Кодексу законів про працю України накладена заборона на встановлення випробовування для осіб з інвалідністю, скерованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Чи можуть особи із інвалідністю залучатися до громадських робіт?

Так, особи з інвалідністю можуть залучатися за їх згодою до оплачуваних громадських робіт.

Чи має право працедавець залучати до надурочних робіт осіб з інвалідністю?

Можна залучати осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час лише за їх згодою, враховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії. Це регламентовано статтею 12 Закону України Про охорону праці.

Чи є специфіка охорони праці осіб із інвалідністю?

Підприємства, установи та організації, де працюють особи із інвалідністю, зобов'язані створювати для них відповідні умови праці, ураховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Окрім того, вони також повинні застосовувати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

У подальших публікаціях ми продовжимо консультації від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

А зараз нагадуємо, що система безоплатної правової допомоги працює у дистанційному режимі. У разі необхідності для отримання: правової інформації; консультацій і роз'яснень з правових питань; послуги зі складення заяви, скарги та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); звертайтесь у зручний для Вас спосіб:

*зателефонувавши: 068 81 81 879 (Миколаївське бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03

* надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/

*надіславши листа на адресу електронної пошти: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (Миколаївське бюро правової допомоги),

*залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян

Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php

Залиште ваші коментарі

Залишити коментар як гість

0
  • Коментарі не знайдено